Леонід Корженевський

Після закінчення консерваторії, у 1979 році Леонід Корженевський був запрошений на роботу до Тернопільської обласної філармонії, де і розпочав свою трудову діяльність як соліст камерного співу.

З 1980 р. – соліст ансамблю «Медобори», що створений у філармонії, а з 1989 р. – керівник цього ансамблю;

У 1980 р. – лауреат конкурсу «Молоді голоси України»;

У 1982 р. – лауреат Всеукраїнського конкурсу «Пісні країн соціалістичної співдружності».

У 1992 р. – лауреат міжнародного конкурсу «Золоті трембіти»;

У 1996 р. – дипломант «Пісенного вернісажу»;

У 2005 р. – заслужений артист України.

Важливою рисою творчої особистості Леоніда Корженевського є вміння створювати цікаві своєрідні високохудожні сценічні образи. Оригінальну вокальну сценічну трактовку у виконанні Леоніда Корженевського отримали багато пісень, таких, як: «Мав я люльку-черепульку», «Батькова криниця», «Лелеча доля», «Казав мені батько», «Косять коси», «Ой, при лужку», «Я у снах повернувся,мамо», «Вперше», «Ідуть Петербургом козаки», «Заспівай мені знов».

Вокаліст створив багато програм камерного співу зарубіжних та вітчизняних композиторів. У його творчому доробку також арії Сагайди з опери «Прапороносці», Нортона з опери «Брачний вексель» Джоаккіно Россіні. Але найбільше Леонід Корженевський спрямовує свій творчий потенціал і творчі сили на популяризацію української народної пісні. Сьогодні він один з найкращих виконавців козацьких пісень.